Українець, що врятував світ від чуми та холери

Володимир Хавкін — українець, який врятував світ від чуми й холери. Його ім’ям названо створений ним інститут в Бомбеї — Центр із вивчення чуми та холери в Південно-Східній Азії.

У Мумбаї Володимиру Хавкіну встановлено пам’ятник; на його честь названо один з головних міських проспектів.

В. А. Хавкін народився 15 березня 1860 року в Одесі, закінчив школу в Бердянську, потім Одеський університет, де став учнем академіка Іллі Мечникова. 1888 року він отримав посаду приват-доцента Лозаннського університету, а 1889 року за рекомендацією Мечникова став співробітником Пастерівського інституту в Парижі. Хавкін першим 1892 року в розпал епідемії холери у Європі ввів власну вакцину самому собі, ставши національним героєм Франції тих років. До нього з великою повагою ставився Луї Пастер.

Коли епідемія холери спалахнула в Російській імперії, Хавкін безоплатно запропонував свою вакцину, аби припинити її поширення, але російська влада йому відмовила. За три місяці від епідемії в Росії загинуло близько 300 тис. людей. На жаль, Іспанія та Франція, де також були осередки епідемії, не довіряючи невідомому вченому, теж відмовилися від його вакцин. А ось влада Великої Британії зрозуміла, яке колосальне значення в світовому масштабі має відкриття Хавкіна. Йому дозволили випробувати вакцину в колонії Британії — Індії, яка наприкінці XIX століття була практично повністю вражена холерою. Епідемія забирала сотні тисяч життів щороку.

На початку 1893 року Хавкін як державний бактеріолог прибуває до Індії, де за два роки налагоджує виробництво вакцини. Він особисто вакцинував більше 42 тис. осіб. Серед тих, хто отримав вакцину, смертність і захворюваність на холеру скоротилися в десятки разів. З того часу вакцини Хавкіна стали масовими. У модернізованій формі вони застосовуються й сьогодні.

Володимир Хавкін робить щеплення від холери в Калькуті в березні 1894 року. // Фото: Welcome Images / Wikimedia Commons
Володимир Хавкін робить щеплення від холери в Калькуті в березні 1894 року. // Фото: Welcome Images / Wikimedia Commons

Не менш значним був внесок українця в боротьбу з чумою. 1896 року епідемія найстрашнішої в історії людства хвороби вразила Бомбей — друге за величиною місто Індії. Влада звернулася до Хавкіна по допомогу, і той одразу відгукнувся, створивши першу в світі ефективну вакцину проти непереможної чуми.

Точнісінько так, як при тестуванні вакцини від холери, спочатку Володимир Хавкін випробував вакцину від чуми на собі. І тільки коли переконався в безпечності ліків, почав масово їх виробляти. Знову безстрашний українець особисто бере участь у вакцинації населення й одночасно створює в Бомбеї невелику лабораторію задля боротьбі з чумою. За сорок років було щеплено — і завдяки цьому врятовано від смерті — понад тридцять п’ять мільйонів людей!

Згодом створена Хавкіним у Бомбеї лабораторія стала найбільшим у Південно-Східній Азії дослідним центром з бактеріології та епідеміології. А з 1952 року цей науковий заклад має офіційну назву Інститут імені Хавкіна.

Сам Магатма Ґанді зустрівся з Хавкіним і, прослухавши його лекцію, попросив зробити собі щеплення. Пізніше лідер Індії неодноразово виступав на захист українця, спростовуючи наклепницькі чутки, які розпускали про нього заздрісники.

1897 року королева Вікторія нагородила Володимира Хавкіна одним з найвищих орденів Британської імперії. На його честь у Лондоні було організовано прийом, на який запросили найвидатніших англійських медиків. 1915 року лікар Хавкін працював у англійському військовому міністерстві, де керував програмами зі щеплення англійських солдатів, які йшли на Першу світову війну.

Володимир Хавкін помер у Лозанні 28 жовтня 1930 року. День смерті Хавкіна став для Індії днем національної жалоби. На честь В. Хавкіна в Індії друкувалися марки з його портретом.

У вересні 2005 року в Бердянську було відкрите погруддя В. А. Хавкіна. Крім того, життю та діяльності вченого, який врятував світ від холери й чуми, присвячені експозиції Бердянського краєзнавчого музею, музею історії міста Бердянська, меморіального будинку-музею П. П. Шмідта. Серед експозицій не лише фотографії й документи, а й воскова фігура гімназиста бердянської чоловічої гімназії Володимира Хавкіна. В Одесі та Бердянську іменем Володимира Хавкіна названо вулиці.